Інклюзивне навчання

Сама назва діагнозу вже розкриває суть стану дитини, яке полягає у відставанні в темпі розвитку психіки дитини від загальноприйнятих показників для даної вікової категорії. Причинами ЗПР можуть бути органічне ураження головного мозку, неблагополучна соціальна ситуація розвитку (умови виховання), після перенесення дитиною хронічних захворювань в зв'язку із загальною інтоксикацією організму. У випадку із затримкою психічного розвитку мова йде швидше за все не про лікування, а про корекцію. Метою, якої є допомогти дитині оптимізувати роботу когнітивних процесів, розвинути емоційно-вольову сферу і як наслідок бути в рамках вікових показників психічного розвитку. Діти можуть відвідувати дошкільні навчальні заклади та загальноосвітні (до 4 класу), в яких заняття будуть організовані за програмою ЗПР, також діти можуть навчатися і в інклюзивних класах. Також рекомендовані додаткові заняття з логопедом, корекційним педагогом, дитячим психологом. Не менш важл...

- Відсталість в когнітивному розвитку в порівнянні з однолітками; -Труднощі з оволодінням навиків читання, письма, арифметики; - Часто спостерігаються прояви гіперактивності, проблемної поведінки;  - Незначне порушення дрібної моторики;  - Перевага ігрових мотивів над учбовими; - Складності з дотриманням норм та правил (наприклад, шкільних); -Незрілість емоційно-вольової сфери; -Емоційна лабільність. Важливою відмінністю ЗПР від розумової відсталості є здатність дітей продуктивно використовувати допомогу дорослого. Наприклад, під час виконання завдань дитина за допомогою дорослого може успішно з ними справлятися і це означає найближчу зону її розвитку. В разі правильно проведеної корекційної роботи фахівців в команді з батьками можна досягти великих успіхів в мінімізації (звичайно це також залежить і від інших факторів, наприклад від глибини ураження головного мозку).

К.С. Лебединської була запропонована етіопатогенетична систематика затримки психічного розвитку. Основні клінічні типи її диференціюються за етіопатогенетичної принципом: - конституційного походження, - соматогенного походження, - психогенного походження, - церебрально-органічного походження. 1. Затримка психічного розвитку конституційного походження - так званий гармонійний інфантилізм (неускладнений психічний і психофізичний інфантилізм, за класифікацією М.С. Певзнер і Т.А. Власової), при якому емоційно-вольова сфера перебуває ніби на більш ранній щаблі розвитку, багато в чому нагадуючи нормальну структуру емоційного складу дітей молодшого віку. Характерні переважання емоційної мотивації поведінки,  підвищений фон настрою, безпосередність  і яскравість емоцій при їх поверховості та нестійкості, легка  сугестивність. Діти по зростанню і фізичному розвитку відстають від своїх однолітків на 1,5-2 роки, для них характерна жива  міміка, виразна жестикуляція, швидкі рву...

1) Психічний та психофізичний інфантилізм(дитячий). Форми: Неускладнена: уповільнення визрівання мозкових структур. Ускладнена: слабко виражені органічні дефекти ЦНС, що виникли на різних стадіях розвитку. 2) Астенія - ослабленість організму в цілому або деяких його нервово-психічних функцій. Астенія Церебральна - нервово-психічних слабкість, зумовлена захворюванням мозку, легкі ураження ЦНС. Астенія Соматогенна - яка пов'язана із загальними соматичними захворюваннями організму (скарлатина, туберкульоз). Слабкість, виснаженість, роздратованість, швидка втомлюваність.

Діагностика Розібратися в характері і глибині того чи іншого порушення можна тільки при комплексному обстеженні дитини лікарем-психотерапевтом, Дефектологом, психологом, логопедом. При цьому необхідно враховувати характер помилок з математики, письма, дослідити стан окремих функцій моторики, темпу діяльності. Лікування Практичний досвід показує, що майже всі діти з неускладненою формою тимчасової затримки розвитку можуть стати устигаючими учнями загальноосвітньої школи.При цьому дуже важливо, щоб учитель і батьки знали, що труднощі на початковому етапі навчання дитини майже ніколи не є результатом недбальства або ліні, а мають об'єктивні причини, які можуть бути успішно подолані. Батькам, у свою чергу, важливо зрозуміти, що їх дитина буде навчатися повільніше інших дітей. Але для того,щоб досягти найкращих результатів, потрібно звернутися за кваліфікованою допомогою до фахівців (педагогу-дефектологів та, якщо потрібно, до лікаря-психотерапевта), якомога раніше почати прод...

При народженні виявити у дітей затримку психічного розвитку не можна. Найчастіше у них немає вад у фізичному вигляді. Та й батьки завжди високо оцінюють здібності своєї дитини, часом не помічаючи найважливішого - відставання в розвитку. Перші тривоги у батьків щодо розвитку дітей зазвичай виникають, коли дитина пішла в дитячий сад, в школу,і коли вихователі, вчителі відзначають, що він не засвоює навчальний матеріал. Але й тоді деякі батьки вважають, що з педагогічною роботою можна почекати, що дитина з віком самостійно навчиться правильно говорити, грати, спілкуватися з однолітками. Іноді дітей з ЗПР відносять до педагогічно запущеним дітям,у яких відставання у розвитку обумовлене лише причинами соціального характеру. Однак це в корені невірно. В одних випадках на перший план виступатиме затримка розвитку емоційної сфери (різні види інфантилізму), а порушення в інтелектуальній сфері будуть виражені не різко.Емоції таких дітей як би знаходиться на більш ранній щаблі розвитку і ві...

Затримка психічного розвитку (ЗПР) - це уповільнення темпу розвитку психіки, яке частіше виявляється під час вступу до школи і виражається в нестачі загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів і нездатності займатися інтелектуальною діяльністю. Причини В якості причини затримки психічного розвитку можуть виступати: Порушення конституційного розвитку дитини, через які він починає по своєму фізичному і психічному розвитку відставати від однолітків - так званий, гармонійний інфантилізм. Різні соматичні захворювання (фізично ослаблені діти).Ураження центральної нервової системи (діти з мінімальною мозковою дисфункцією). У таких дітей відбувається значне зниження працездатності, пам'яті й уваги, виникають проблеми із засвоєнням навичок читання, письма, рахунку й мови, розвиваються емоційні та особистісні порушення.

Значимість, яку мають для розумово відсталих дітей виховання, навчання і трудова підготовка, обумовлена набагато меншими можливостями олігофренів взаємодіяти з навколишнім середовищем, самостійно приймати, осмислювати, зберігати і переробляти інформацію, тобто меншою, ніж в нормі, сформированностью різних сторін пізнавальної діяльності. Певне значення мають також знижена активність розумово відсталого дитини, набагато вужче коло його інтересів, а також інші прояви емоційно-вольової сфери. Для просування дитини-олігофрена в загальному розвитку, для засвоєння їм знань, умінь і навичок, для їх систематизації та практичного застосування істотно важливим є не всяке, а спеціально організоване навчання і виховання. Перебування в масовій загальноосвітній школі часто не приносить дитині користі, а в ряді випадків призводить до тяжких наслідків, до стійких, різко негативним змінам в його особистості. Спеціальне навчання, спрямоване на загальний розвиток розумово відсталих дітей, передбачає...

Розвиток олигофрена визначається біологічними і соціальними чинниками. До числа біологічних факторів відносяться вираженість дефекту, якісне своєрідність його структури, час його виникнення. Ці фактори, як і інші, необхідно враховувати при організації спеціального педагогічного впливу. Соціальні чинники - це найближче оточення дитини: сім'я, в якій він живе, дорослі і діти, з якими він спілкується і проводить час, і, звичайно, школа. Вітчизняна психологія затверджує положення про провідну роль у розвитку всіх дітей, в тому числі і розумово відсталих, співпраці дитини з дорослими і дітьми, які перебувають поруч з ним, навчання в широкому розумінні цього терміна. Особливо велике значення має правильне, корекційно-розвиваюче, спеціально організоване навчання і виховання, що враховує своєрідність дитини, адекватне його можливостям, що спирається на зону його найближчого роз

Серед класифікацій олігофренії, що грунтуються на етіопатогенетичних принципах, в нашій країні найбільш поширеною є запропонована М. С. Певзнер. Відповідно до даної класифікація виділяють п'ять форм. 1. При  неускладненій  формі олігофренії дитина характеризується врівноваженістю нервових процесів. Відхилення в пізнавальної діяльності не супроводжуються у нього грубими порушеннями аналізаторів. Емоціональноволевая сфера змінена різко. Дитина здатна до цілеспрямованої діяльності в тих випадках, коли завдання йому зрозуміло і доступно. У звичній ситуації його поведінка не має різких відхилень. 2. При олігофренії, характеризується  неврівноваженістю нервових процесів  з переважанням збудження або гальмування, властиві дитині порушення виразно проявляються в змінах поведінки і зниженні працездатності. 3. У олігофренів з  порушенням функцій аналізаторів  дифузне ураження кори поєднується з більш глибокими ураженнями тій чи іншій мозкової системи. Вони до...

Причини, що викликають у дитини розумову відсталість, численні і різноманітні. У російській дефектології їх прийнято розділяти на зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні). Зовнішні можуть впливати в період внутрішньоутробного розвитку плода, під час народження дитини та в перші місяці (або роки) його життя. Відомий ряд зовнішніх факторів, що призводять до різких порушень розвитку. Найбільш поширеними з них є наступні: - важкі інфекційні захворювання, які жінка переносить під час вагітності: вірусний грип, краснуха та ін .; - різні інтоксикації, тобто хворобливі стани організму майбутньої матері, що виникають під дією отруйних речовин, що утворюються при порушенні процесу обміну; інтоксикації нерідко є наслідком надмірного вживання вагітною жінкою ліків або алкоголю і можуть порушити розвиток плоду; небезпечні важкі дистрофії під час вагітності, тобто порушення обміну речовин в органах і тканинах, що викликають розлади їх функцій і зміни в будові, зараження плода різними параз...

Діти-олігофрени - основний контингент вихованців спеціальних дитячих садів для дітей з ураженнями центральної нервової системи та учнів спеціальних (корекційних) загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів VIII виду. Вони є найбільш вивченими в психологічному і педагогічному плані, оскільки дослідження зазвичай проводяться в цих освітніх установах. Поняття "олігофренія" у багатьох країнах не прийнято. У Росії воно використовується, оскільки російські дефектологи вважають принципово важливим відокремити більш перспективну для подальшої соціально-трудової адаптації та інтеграції в навколишнє середовище групу розумово відсталих дітей від тих, чиє перебування в спеціальному навчальному закладі хоч і є, безсумнівно, корисним, проте приносить значно менший ефект   [1]   . Розумова відсталість, що виникла у дитини у віці після трьох років, зустрічається відносно рідко. В цьому випадку вона входить в ряд понять, серед яких є таке, як "деменція" (недоумство). На відмін...

Розумово відсталі діти - одна з найбільш численних категорій дітей, відхиляються у своєму розвитку від норми. За наявними у нас даними, такі діти складають близько 2,5% від загальної дитячої популяції. Наші зарубіжні колеги нерідко вказують інші, більш високі відсотки, що обумовлено використанням дещо інших критеріїв при діагностуванні розумового розвитку дитини. Поняття "розумово відсталий дитина", прийняте в російській корекційної педагогіки та спеціальної психології, як, втім, і в більшості інших країн, охоплює досить різноманітну за складом групу дітей, яких об'єднує наявність органічного пошкодження кори головного мозку, що має дифузний, тобто "Розлитої", характер. Морфологічні зміни, хоча і з неоднаковою інтенсивністю, захоплюють багато ділянок кори головного мозку дитини, порушуючи їх будову і функції. Звичайно, не виключені і такі випадки, коли дифузне ураження кори поєднується з окремими, більш вираженими локальними (обмеженими, місцевими) пору...

Дефектологія (від лат.  defectus — недолік і  logos -  слово ) - це галузь педагогічної науки, що вивчає закономірності та особливості розвитку, виховання та навчання різних категорій аномальних дітей. Дефектологія об’єднує ряд суміжних галузей: - сурдопедагогика  ( вивчає процеси виховання та навчання дітей з недоліками слуху); - тіфлопедагогика ( дітей з дефектами зору); - олігофренопедагогіка  (розумово відсталих дітей); - логопедія  (дітей з мовленнєвими порушеннями); Всередині дефектології продовжується виникнення нових галузей (наприклад,  спеціальна психологія  - психологічне вивчення дітей із згаданими вище дефектами розвитку;  сурдотехніка і тифлотехніка  - технічні засоби навчання, корекції і компенсації дефектів слуху та зору). Дефектологія тісно пов'язана з рядом суміжних наук: невропатологією, патопсихологією, патофізіологією, загальною та медичною генетикою, загальною та віковою психологією, загальною та спе...

Розглядаючи проблему порушення психічного розвитку в руслі концепції Л. С. Виготського, слід розрізняти дві групи дефектів. До первинних дефектів відносяться приватні і загальні порушення функцій центральної нервової системи, а також невідповідність рівня розвитку віковій нормі (недорозвинення, затримка, асинхрония розвитку, явища ретардації, регресу і акселерації), порушення міжфункціональних зв'язків. Первинний дефект є наслідком таких порушень, як недорозвинення або пошкодження мозку. Можливо і їх поєднання - при пошкодженні підкіркових утворень виникає недорозвинення з боку кори. Виявлення пер-еічного дефекту і роботи по його можливого зменшення відносяться до завдань невропатолога, психіатра, патопсихолога. Виявляється первинний дефект у вигляді порушень слуху, зору, паралічу, порушень розумової працездатності, мозкові дисфункцій і т. Д. Вторинний дефект виникає в ході розвитку дитини з порушеннями психофізичного розвитку в тому випадку, якщо соціальне оточення не комп...

Структура аномального розвитку психіки Первинний викликаний тим чи іншим хвороботворних фактором. Вторинне відхилення, що виникає у процесі онтогенетичного розвитку дитини, як наслідок дії первинного. Чим раніше будуть створені спеціальні умови для виховання аномальної дитини, тим ефективніше буде діяльність педагога. Чим далі від першопричиною стоять вторинні відхилення, тим легше воно піддається виправленню. Важливим є часовий фактор. Своєрідність розвитку аномальної дитини зумовлюють середовищні фактори в яких живе і виховується дитина. 

Дефект розвитку - це фізичний та/або психічний недолік, який викликає порушення нормального розвитку дитини і грунтується тільки на негативних ознаках і не заперечує деякі позитивні тенденції в розвитку аномальної дитини, які виступають результатами природної компенсації.

Лев Семенович Виготський посідає виключне місце в історії психології. Саме він заклав ті основи, які стали вихідними для її подальшого розвитку, визначили її сучасний стан. Немає жодної галузі психологічних знань, в яку Л.С. Виготський не вніс би важливого внеску: психологія загальна, дитяча та педагогічна психологія, психологія аномальних дітей, пато- та нейропсихологія. Професор Чикагського університету Стефан               Е. Тумін назвав його Моцартом психології. За Л.С. Виготським дитина, розвиток якої ускладнено, не є просто менш розвиненою, ніж її нормальні однолітки, а є  інакше розвиненою . Підкреслюючи цю думку, Л.С. Виготський доводить: “Ми ніколи не одержимо за методом віднімання психології сліпої дитини, якщо від психології зрячого віднімемо зорове сприймання і все, що з ним пов’язане. Відповідно глуха дитина не є нормальна дитини мінус слух і мовлення... Дефективна дитина – це якісно відмінний, своєрідний тип розвитку. Тільки...

Чому ж виникають аномалії у дітей? Залежно від причин виникнення дитячих аномалій їх поділяють на  вроджені та набуті . Як і дефект , вроджені  аномалії пов’язані з дією досить різноманітних чинників. По-перше, слід назвати різні шкідливі впливи на зародок та плід під час внутрішньоутробного періоду: інтоксикації, інфекції, травми, переохолодження, порушення живлення тощо. Це насамперед пов’язане із станом здоров’я та способом життя вагітної. Так, при ряді захворювань, систематичному недоїданні матері, плоду може не вистачити поживних речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів. Негативно відбитися на розвиткові плода можуть також різні інфекційні, вірусні захворювання матері. Зокрема, таке інфекційно-паразитарне захворювання, як токсоплазмоз, основними поширювачами якого є свійські тварини та птахи, переходячи на плід від хворої матері, може призвести до вродженої розумової відсталості дитини, ураження органів зору та інших порушень. Певну негативну роль у розвиткові ...