Розумово відсталі діти

Розумово відсталі діти - одна з найбільш численних категорій дітей, відхиляються у своєму розвитку від норми. За наявними у нас даними, такі діти складають близько 2,5% від загальної дитячої популяції. Наші зарубіжні колеги нерідко вказують інші, більш високі відсотки, що обумовлено використанням дещо інших критеріїв при діагностуванні розумового розвитку дитини.

Поняття "розумово відсталий дитина", прийняте в російській корекційної педагогіки та спеціальної психології, як, втім, і в більшості інших країн, охоплює досить різноманітну за складом групу дітей, яких об'єднує наявність органічного пошкодження кори головного мозку, що має дифузний, тобто "Розлитої", характер.

Морфологічні зміни, хоча і з неоднаковою інтенсивністю, захоплюють багато ділянок кори головного мозку дитини, порушуючи їх будову і функції. Звичайно, не виключені і такі випадки, коли дифузне ураження кори поєднується з окремими, більш вираженими локальними (обмеженими, місцевими) порушеннями, іноді включають і підкіркові системи. Все це обумовлює виникнення у дитини різних, з різною виразністю виражених відхилень, що виявляються у всіх видах його психічної діяльності, особливо різко - в пізнавальної.

Переважна більшість розумово відсталих дітей складають діти-олігофрени (від грец. Oligos - малий + + phren - розум). Поразка мозкових систем (головним чином найбільш складних і пізно формуються структур), що лежить в основі недорозвинення психіки, виникає у цій категорії дітей на ранніх етапах розвитку - у внутрішньоутробному періоді, при народженні або протягом перших трьох років життя, тобто до становлення мови.

Ступінь вираженості дефекту істотно залежить від тяжкості спіткала дитини шкідливості, від її переважної локалізації, а також від часу початку її впливу. Чим в більш ранні терміни у дитини виникло захворювання, тим важче виявляються його наслідки. Найбільш глибокі ступеня олігофренії спостерігаються у дітей, які перенесли захворювання під час першої третини внутрішньоутробного періоду розвитку, адже в такому випадку термін нормального розвитку головного мозку дитини виявляється мінімальним.

При олігофренії органічна недостатність мозку носить резидуальний (залишковий) непрогредіентний (неусугубляющійся) характер, що дає підстави для оптимістичного прогнозу щодо розвитку дитини. Він має позитивні потенційні можливості і при сприятливих умовах реалізує їх. Іншими словами, дитина здатна до психічного розвитку, яке, однак, здійснюється аномально, оскільки його біологічна основа патологічна.