Лев Семенович Виготський (1896-1934 рр.)

Лев Семенович Виготський посідає виключне місце в історії психології. Саме він заклав ті основи, які стали вихідними для її подальшого розвитку, визначили її сучасний стан. Немає жодної галузі психологічних знань, в яку Л.С. Виготський не вніс би важливого внеску: психологія загальна, дитяча та педагогічна психологія, психологія аномальних дітей, пато- та нейропсихологія. Професор Чикагського університету Стефан               Е. Тумін назвав його Моцартом психології.
За Л.С. Виготським дитина, розвиток якої ускладнено, не є просто менш розвиненою, ніж її нормальні однолітки, а є інакше розвиненою.
Підкреслюючи цю думку, Л.С. Виготський доводить: “Ми ніколи не одержимо за методом віднімання психології сліпої дитини, якщо від психології зрячого віднімемо зорове сприймання і все, що з ним пов’язане. Відповідно глуха дитина не є нормальна дитини мінус слух і мовлення... Дефективна дитина – це якісно відмінний, своєрідний тип розвитку.
Тільки з ідеєю якісної своєрідності дефектологія стає можлива як наука, оскільки одержує особливий, методологічно відмежований об’єкт вивчення і пізнання”.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Типи ЗПР(К. Лебединська)

Індивідуальний навчальний план для дітей з ООП

Дефектологія як галузь педагогічної науки