Порушення слуху у дітей

Відповідно до Міжнародної номенклатури порушень, обмежень життєдіяльності й соціальної недостатності патологія слуху підрозділяється на:
- глибоке двустороннє порушення розвитку слуху й глибока двустороння втрати слуху
- важке двостороннє порушення слуху, відсутнє сприйняття мови
- средньважке порушення слуху.
- легке порушення слуху, сприймаються не всі елементи звичайної мови.
Термін «глухий» застосовується тільки до тих інвалідів, чиє слуховое порушення є настільки важким, що вони не сприймають жодних звуків. Із усіх видів обмежень життєдіяльності для цієї категорії інвалідів найбільш значущим є обмеження здатності до спілкування.
Параметрами оцінки обмежень здатності до спілкування в осіб з порушеннями слуху можуть бути:
- здатність говорити (плавно вимовляти слова, розуміти мову, робити вербальні повідомлення, передавати зміст за допомогою мови);
- здатність слухати (сприймати усне мовлення, розрізняти звуки);
- здатність до символічної комунікації – невербальному спілкуванню: розуміти знаки й символи, й передавати інформацію мовою жестів.
Інваліди з вираженою патологією слуху зазнають певних труднощів б навчанні. Потрібні спеціальні методи у зв'язку з неможливістю одержання а також відтворення інформації через патологію комунікативних функцій. Для цієї категорії інвалідів існують спеціальні школи для глухих. Чим раніше розпочате навчання, тим більше ймовірності розвитку мови. Існують тренажери для розвитку слухового, слухо-вибротактильного сприйняття, застосовується апаратура для колективних і індивідуальних занять.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Типи ЗПР(К. Лебединська)

Індивідуальний навчальний план для дітей з ООП

Дефектологія як галузь педагогічної науки